Частина 1

Частина 2

Частина 3

І на завершення кілька корисних порад тим авторам, які хочуть підвищити шанси бути опублікованими у міжнародному науковому журналі.

1. ВЗАЄМНА ВИГОДА

Будь-який видавничий процес має бути взаємовигідним. Публікація наукової статті має приносити користь і автору, і виданню. Автори часто забувають про це. Якщо будь-який журнал опублікував одну їх статтю, потім другу, автори починають бомбардувати видання черговими своїми рукописами. У цій ситуації інтереси журналу та автора стають діаметрально протилежними. Журнал зацікавлений у отриманні цитат з інших міжнародних видань, причому у найкоротші терміни (два, максимум – три роки). А автору зручно працювати з одним журналом – так менше стресів та й тонкощі оформлення рукописів уже всі знайомі. Якщо автор-початківець зрозуміє, що краще знайти 5–7 міжнародних журналів, які зручні йому для публікації, і буде в них по черзі, «по колу» надсилатиме свої статті – користь буде і виданню, і автору. Просте розуміння того, що самоцитування для журналу (яке дуже зручно подивитися на сайті CWTS Journal Indicators) не повинно перевищувати 20% (в ідеалі – 10–15%) полегшить публікацію для автора-початківця. Кількість цитат у його черговому рукописі на статті з цього журналу має дорівнювати нулю, і ніяк інакше.

2. МІЖНАРОДНІСТЬ

Другий параметр, яким оцінюється рівень журналу – його «міжнародність». Якщо відсоток статей з міжнародним авторським колективом (не з тієї країни, де журнал видається) не перевищує 20% (краще, якщо цей показник дорівнюватиме 60–70%) – журнал не може розглядатися Web of Science або Scopus як міжнародний. На сторінці аналітики кожного журналу ця інформація оновлюється раз на рік (див. аналітику Journal of Mathematical Physics, Analysis, Geometry на сайті SJR). Намагайтеся залучати до співавторства зарубіжних колег (див. матеріал мережі ResearchGate). Список українських журналів у Scopus можна знайти на цьому ж сайті або на сайті нашого проекту тут.

3. СЕЗОННІСТЬ

Ну, і насамкінець про сезонність. Авторам не хочеться тримати в оперативній пам’яті за новорічним столом недописану статтю. Така сама ситуація і перед масовими літніми відпустками в липні–серпні. У більшості журналів у листопаді-грудні та травні-червні наростає кількість рукописів. Відповідно, і конкуренція, і відсоток відмов збільшуються. Якщо хочете забезпечити максимально м’яке «конкурентне рецензування» для рукопису – надсилайте його до журналу у другій половині літа – на початку осені чи січні-березні.

Порада – не писати в один журнал більше однієї статті на рік, включати до авторського колективу хоча б одного іноземця (як варіант – публікуватися за кордоном самому без іноземців), надсилати статті в журнал у міжсезоння – підвищать шанси публікації Вашої чергової статті у міжнародному виданні . Сподіваюся, погляд на Вашу статтю очима редактора, з яким Ви щойно познайомилися, дозволить Вам полегшити проходження чергового кола поневірянь під час доведення результатів Ваших досліджень до світової наукової громадськості.

You can follow any responses to this entry through the RSS feed. Both comments and pings are currently closed.