Реформа охорони праці: Верховна Рада ухвалила новий Закон про безпеку та здоров’я працівників
Oct142026
Європейські стандарти праці в Україні: що змінює новий Закон «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі»12 жовтня 2026 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому фундаментальний Закон «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» (законопроєкт № 10147). Цей документ є ключовим елементом євроінтеграційних зобов’язань України, адже він повністю адаптує наше трудове законодавство до рамкової Директиви Ради 89/391/ЄЕС.
Новий закон повністю змінює застарілу, ще радянську за своєю філософією, систему охорони праці. Відтепер фокус держави та бізнесу зміщується з контролю формальних процесів на проактивний захист кожної конкретної людини.
Від «реагування на травми» до «управління ризиками»
Головна відмінність нового закону від старого — запровадження ризикоорієнтованого підходу.
- Як було раніше: Система працювала постфактум. Стався нещасний випадок — комісія шукає винних, виписує штрафи та заповнює журнали.
- Як буде тепер: Роботодавець зобов’язаний діяти на випередження. Головним завданням стає постійний аудит, виявлення небезпечних факторів на кожному робочому місці та впровадження заходів для мінімізації або повної ліквідації професійних ризиків.
Замість надмірного бюрократичного тиску та ведення десятків журналів, бізнес отримує гнучку систему управління безпекою, де пріоритетом є реальний стан робочого місця, а не папери про інструктаж.
Топ-5 ключових нововведень для українського бізнесу
- Європейська термінологія. У правове поле України вводяться нові поняття: професійний ризик, оцінювання професійних ризиків, інцидент, аудит системи безпеки та посада уповноваженого з безпеки та здоров’я працівників.
- Безумовне право на безпеку. Працівник отримує законне право відмовитися від виконання роботи, якщо умови на робочому місці несуть очевидну загрозу його життю чи здоров’ю. При цьому за ним зберігається середній заробіток, а будь-які санкції чи тиск з боку керівництва суворо заборонені.
- Пряма матеріальна відповідальність через суд. Посилюється фінансовий захист людей. Працівники отримують право вимагати відшкодування шкоди безпосередньо від роботодавця в судовому порядку, якщо підприємство не забезпечило належний рівень безпеки.
- Особливий захист вразливих груп. Закон встановлює підвищені стандарти та додаткові вимоги до безпеки праці вагітних жінок, матерів, що нещодавно народили або годують грудьми, неповнолітніх та працівників з інвалідністю.
- Колективна відповідальність. Безпека стає спільною справою. На підприємствах з’являться представники працівників (уповноважені з безпеки), які братимуть пряму участь у розробці заходів із захисту здоров’я нарівні з менеджментом.
Порівняльний аналіз: стара та нова системи
| Критерій | Старий підхід (Закон «Про охорону праці») | Новий підхід (Закон «Про безпеку та охорону здоров’я…») |
|---|---|---|
| Філософія | Захист трудового процесу та обладнання | Захист життя та фізичного/психічного здоров’я людини |
| Метод контролю | Реагування на нещасні випадки та травми | Проактивне виявлення та ліквідація професійних ризиків |
| Організація процесів | Велика кількість журналів, інструктажів, формальних підписів | Аудит робочих місць, оцінка ризиків, зменшення паперової рутини |
| Стягнення компенсацій | Довга та складна процедура через державні соціальні фонди | Пряме право на відшкодування збитків через суд за рахунок роботодавця |
Що робити роботодавцям та HR-департаментам прямо зараз?
Наразі ухвалений закон готується на підпис Президенту України. Державна служба України з питань праці (Держпраці) закликає бізнес утриматися від паніки та передчасного переписування внутрішньої документації.
Після офіційного опублікування закону почне діяти перехідний період. Цей час спеціально виділено для того, щоб компанії могли спокійно проаналізувати нові вимоги, провести аудит своїх робочих місць та поступово перебудувати систему управління безпекою без зупинки виробничих процесів.
Новий закон — це не про додатковий контроль, а про створення культури безпеки, де життя людини дорожче за будь-які фінансові показники. Саме такий підхід допоможе українським компаніям інтегруватися у європейський ринок та захистити свій найцінніший капітал — людей.
You can follow any responses to this entry through the RSS feed. Both comments and pings are currently closed.
