Мінімальні вимоги встановлюють загальні вимоги до засобів індивідуального захисту (далі — ЗІЗ), що використовуються працівниками під час трудового процесу та поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які у своїй діяльності використовують ЗІЗ.

Мінімальні вимоги розроблено на основі Директиви Ради 89/656/ЄЕС від 30 листопада 1989 року про мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці (третя окрема Директива у значенні частини 1 статті 16 Директиви 89/391/ЄЕС).

Для забезпечення безпеки та захисту здоров’я працівників роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання (забезпечення працездатності та належного гігієнічного стану) ЗІЗ, які мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту щодо безпеки та стандартам стосовно конструкції і виготовлення.

На роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов’язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ за встановленими нормами, які для роботодавця є обов’язковим мінімумом безоплатної видачі ЗІЗ, з визначенням захисних властивостей ЗІЗ та строків їх використання.

ЗІЗ призначений для особистого (індивідуального) користування!

Якщо є існування більше одного ризику для життя та здоров’я працівників визначається необхідність одночасного носіння ними більше одного ЗІЗ, такі засоби мають бути сумісними та ефективними проти існуючого ризику (ризиків).

Строк носіння ЗІЗ визначається:

• з урахуванням рівня ризику для життя та здоров’я працівників;
• частотою знаходження працівника під дією цього ризику;
• характеристикою робочого місця кожного працівника;
• ефективністю самого ЗІЗ.

При цьому строк носіння ЗІЗ за календарними днями обчислюється з дня їх фактичної видачі та не має перевищувати строк придатності, визначений документами виробника (інструкціями з експлуатації, паспортами тощо).

Роботодавець повинен:

• перед видачею ЗІЗ проінформувати працівника про ризики для його життя та здоров’я, від яких його захищатиме користування цим ЗІЗ;
• забезпечити регулярне навчання працівників правилам користування ЗІЗ;
• забезпечити демонстрацію правильного застосування ЗІЗ;
• організувати на підприємстві належний облік і контроль за видачею у встановлені строки ЗІЗ працівникам; при цьому видача працівникам і повернення ними ЗІЗ має обліковуватися в особистій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ;
• утримувати чергові ЗІЗ у призначеному для зберігання приміщенні в належному гігієнічному стані та видавати під відповідальність керівників робіт або керівників змін.

Догляд та обслуговування ЗІЗ у суб’єктів господарювання мають виконуватись підготовленим персоналом, який знає вимоги інструкцій з їх експлуатації, чи спеціалізованою організацією. Інформацію щодо догляду й обслуговування надають кожному працівнику, який використовує ЗІЗ, під час їх видачі та під час проведення періодичних інструктажів з питань охорони праці.

Увага! У разі інфекційного захворювання працівника спеціальний одяг, спеціальне взуття й інші ЗІЗ, якими він користувався, та приміщення, в якому вони зберігались, підлягають дезінфекції.

Джерело: Управління Держпраці  та Щомісячний журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

You can follow any responses to this entry through the RSS feed. Both comments and pings are currently closed.