Суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику

Кабмін постановою від 4 червня 2015 № 361 виклав у новій редакції критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідні зміни внесено до постанови Кабміну від 29 лютого 2012№ 306.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:

1) здійснення такої діяльності на:

— потенційно небезпечних об’єктах, об’єктах підвищеної небезпеки, а також на об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, за переліком, затвердженим постановою Кабміну від 4 березня 2015 № 83;

— об’єктах, віднесених до відповідної категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки (визначається відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою»);

2) кількість осіб, які перебувають на об’єкті (визначається відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16: 2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва»);

3) умовна висота будівлі (визначається відповідно до ДБН В.1.1.7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва»);

4) площа об’єкта;

5) категорія складності об’єкта будівництва (визначається відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16: 2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва»);

6) наявність підземних і/або підвальних поверхів, приміщень, споруд (визначається відповідно до ДБН В.2.2-9: 2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення»);

7) приналежність об’єкта до пам’яток архітектури та історії;

8) надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику — високого (перевіряється не частіше разу на рік), середньої (перевіряється не частіше разу на 3 роки) або незначною (перевіряється не частіше разу на 5 років).

За матеріалами Юрліги

You can follow any responses to this entry through the RSS feed. Both comments and pings are currently closed.