Що краще – навчати працівників, як запобігати стресовій ситуації, або ж допомогти їм отримати навички самостійного пошуку оптимального для себе варіанта виходу зі стресу? Вибір інструментів – у ваших руках.

На сьогодні є велика кількість методів захисту від стресу, які можна використовувати як на роботі, так і в домашніх умовах. Через те, що стрес впливає на нас постійно і багатьох джерел стресу позбутися за об’єктивних обставин неможливо, кожен українець зараз зобов’язаний навчитися керувати своїми емоціями і правильно переживати стресові ситуації без шкоди для власного здоров’я.

У статті представлені дієві та прості інструменти для щоденної профілактики гострого і хронічного стресу. Вони потрібні для того, щоб відновити свій психоемоційний та фізичний стан, навчитися розпізнавати стрес, що наближається, і заздалегідь вживати заходів щодо нейтралізації його наслідків.

ПРАЦІВНИКИ ПОТРЕБУЮТЬ ТУРБОТЛИВОГО СТАВЛЕННЯ РОБОТОДАВЦІВ

Найбільше втрат робочого часу відбувається через психічне нездоров’я працівників, а саме внаслідок збільшення психоемоційного навантаження та браку підтримки з боку керівників.

У червні 2021 р. Міжнародна організація зі стан­дартизації опублікувала міжнародний стандарт ISO 45003:2021 «Управління охороною здоров’я та безпекою праці. Психологічне здоров’я та безпека праці на роботі. Настанови з керування психосоціальними ризиками».

Переклад стандарту опубліковано в додатку до цього номера журналу «Охорона праці». З основними положеннями стандарту ISO 45003 можна також ознайомитись у статті В. Цопи «Новий стандарт ISO 45003:2021: керування психосоціальними ризиками на роботі» у № 7/2021 журналу «Охорона праці»,.

Цей стандарт призначений для використання ­разом з ISO 45001, який містить вимоги та вказівки щодо планування, упровадження, перегляду, оцінки та вдосконалення системи управління охороною здоров’я і безпекою праці (далі – ОЗіБП). І є першим у світі міжнародним стандартом, який урегульовує питання керування психологічним здоров’ям на робочому місці.

Якщо на вашому підприємстві досі не інтегровано цей стандарт у систему управління ОЗіБП, то зараз саме час для цього. В умовах воєнного стану підтримка психічного здоров’я працівників в організаціях є надзвичайно важливою. Упровадження ISO 45003:2021 стало ще більш злободенним, актуальним та необхідним для подолання стресів у працівників під час виконання завдань.

У попередній публікації ми розглянули важливі питання: природа стресу, його вплив на якість життя людей1. Варто зауважити, що питання, які порушено  в цій статті, не є прерогативою психологів. Нині всі без винятку фахівці з ОП повинні володіти навичками керування психосоціальними ризиками на робочому місці.

Отже, як ідеться в стандарті ISO 45003:2021, ніхто не намагається перетворити керівників організацій на психологів. Усі описані рекомендації не усувають повністю проблеми клінічної психології і спрямовані лише на те, щоб створити позитивне психосоціальне середовище на робочому місці.

У цій статті ми ставимо за мету наголосити на важливості профілактики стресів на робочому місці для створення психологічного благополуччя та збереження психічного здоров’я працівників.

У стандарті ISO 45003:2021 зазначено, що психосоціальне здоров’я та благополуччя працівників є новою сферою діяльності для менеджерів та фахівців з ОЗіБП. І вони потребуватимуть спеціального або додаткового професійного навчання та допомоги щодо управління психічним здоров’ям працівників.

Для того щоб розробити дієву систему стрес-­менеджменту на робочому місці, яка б гармонійно інтегрувалася в загальну систему безпеки та здоров’я на роботі (далі – БЗР), потрібно зосередити особливу увагу на ідентифікації психосоціальних небезпек (стресових ситуацій) та розумінні їх природи, а також провадженні антистрес-практик усіма працівниками на постійній основі.

Щоб навчитися керувати гострим і хронічним стресом у житті та на роботі за класичною схемою керування ризиками, ми повинні вміти ідентифікувати стрес та розуміти його біологічний і фізіологічний вплив на здоров’я. Тільки глибоко вивчивши механізми впливу на людину, можна розробити дієві інструменти для працівників, бо поки працівник сам не усвідомить потребу виконання антистрес-практик, жодна мотивація не допоможе.

По-перше, тільки усвідомивши ступінь небезпеки та негативного впливу стресових ситуацій на стан здоров’я та на безпечне виконання трудових обов’язків, працівник почне виконувати рекомендації з подолання стресу. І, по-друге, він робитиме це, якщо рекомендації не будуть досить складними. Коли буде мотивація й людина матиме результат (ефект завдяки практикам – краще самопочуття, гарний настрій, підвищення працездатності тощо).

Саме під час війни, а також одразу після її закінчення працівники потребують і потребуватимуть від роботодавців турботливішого ставлення.

Дуже важливим питанням є розуміння сталості впливу стресу на людину. Того, що його неможливо «вилучити» з життя. І, відповідно, регулярно протидіяти стресу для зняття його наслідків на організм людини.

Для організації профілактичних заходів перед­усім потрібно:

• дати оцінку ситуації в компанії;
• виявити основні психосоціальні ризики і моделі ­поведінки працівників;
• мати інформацію про ступінь індивідуальної стресостійкості працівників, ризики професійного вигоряння, морально-психологічний клімат у колективі та ін.

Проведена діагностика дасть змогу виявити «групи ризику» та конкретних працівників, чий стан потребує першочергових заходів впливу. Одночасно є можливість виявити основні проблемні зони та стрес-фактори, які потрібно насамперед коригувати, а також розробити програми заходів щодо профілактики стресів на робочому місці та в побуті.

Отже, щоб зупинити ці негативні явища, потрібні регулярні антистрес-дії, про які розповімо далі. Ці ­питання вирішує стрес-менеджмент, який навчає, як щодня справлятися зі стресом.

ЯК ПІДВИЩИТИ СТРЕСОСТІЙКІСТЬ

Стресостійкість – це комплекс особистісних якостей, що допомагають переносити значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження без особливих шкідливих наслідків для власного здоров’я, оточення та своєї професійної діяльності.

Cтресостійка людина – це не та, що не реагує на стрес, а та, що і реагує, і може швидко повернутися у вихідний стан. І це не тільки вроджена якість, її можна й потрібно тренувати за допомогою психофізичних практик. Розвиток навичок стресостійкості неможливий без тренування уваги, і тут критично важлива здорова та функціональна префронтальна кора головного мозку.

На думку німецького доктора Ханнеса Ліндемана, який вивчає проблеми стресу, підвищенню стресостійкості сприяють превентивні заходи щодо керування власним станом, такі як збалансована зміна напруг і розслаблень. Наприклад:

• напруга-розслаблення м’язів (вплив через тіло);
• дихання (вдих – стимулює, видих – релаксує);
• термоконтраст (холод – стимулює, тепло – ре­лаксує);
• масаж (стимулювальний та релаксувальний);
• музика (ритмічна та спокійна);
• концентрація уваги (зовнішні об’єкти – активація, внутрішні – релаксація);
• комунікація – ізоляція та ін.

Отже, для роботи зі стресом потрібне набуття високого рівня стресостійкості.

Це можливо в разі формування в людини трьох груп навичок:

1. Робота з пережитим стресом

• тілесні вправи (йога);
• дихальні практики;
• практики усвідомленості (медитації);
• дотримання режиму дня та відпочинку (сон);
• здорове харчування;
• використання натуропатичних засобів (лікарські трави, ефірні олії, БАД тощо).

2. Ефективне керування поточним стресом

Це стрес, який відбувається тут і зараз. Важливо розуміти, що для ефективного використання техніки виконання практик потрібно довести до автоматизму. Адже у стресовій ситуації людина може не мати часу, щоб дістати записи, згадати алгоритми дій тощо. Тому тренування потрібно ввести в щоденний ритуал, саме в цьому полягає запорука успіху та ефективності.

3. Підготовка до майбутніх стресових ситуацій

• визначення реакції 5F на стрес*;
• добір та регулярне впровадження індивідуальних фізіологічних практик (фізичні вправи, дихальні вправи та практики усвідомленості);
• позитивний настрій тощо;
• практика покрокового розслаблення частин тіла;
• практика центрування (контрасне обливання тіла за схемою та ін.).

Під час керування стресом дуже важливе значення має використання тілесних практик (робота з тілом). Коли людина перебуває на піку стресу, рекомендації «поди́хай і заспокойся» є малоефективними. Адже ­поки в крові циркулюють гормони стресу, вони впливатимуть на психоемоційний і фізичний стан людини. Тому кожному потрібно знати теорію/природу стресу, про яку йшлося в попередній статті, і діяти стратегіями, спрямованими на тілесні практики. А не намагатися вийти із ситуації за допомогою самонавіювання – «усе добре, і я впораюся».

Важливим антистресовим прийомом під час стресових ситуацій є вміння людини активізувати свою префронтальну кору головного мозку, яка відповідає за такі функції, як стійкість уваги, здатність відчувати та виражати емоції, самоконтроль, критичне мислення, планування та прогнозування, розв’язання завдань та ін.

You can follow any responses to this entry through the RSS feed. Both comments and pings are currently closed.